Український промисловець Павло Штутман порівняв допомогу держави для промисловості під час кризи в Україні, Польщі та Білорусі.

Про це він розповів у програмі «Знай наших» Тараса Загороднього.

«Якщо виходити з наших власних можливостей, то ми не те щоб готувалися, але припускали, що щось може статися, і утеплили всі наші виробничі майданчики, всі адміністративні будівлі. Ми сьогодні виробничі цехи не опалюємо, і там температура ніколи не падає нижче 16 градусів, навіть за найбільших морозів. Але сьогодні ніяк не вирішується питання з технологічною енергетикою, це газ та електроенергія, які ми використовуємо у технології. Виходів тут не так багато, але зараз ми обговорюємо можливість перейти на закупівлю сировини, матеріалів та комплектуючих з Білорусі. Це коштує дешевше. Таким чином ми знизимо наші загальні витрати», - говорить він.

Промисловець припускає, що, можливо, доведеться відмовитися від чогось важливого, що створювали, спираючись на власні технології.

«Але для того, щоб залишитись живим, потрібно іноді якоїсь частини тіла позбутися. Можливо, у довгостроковому періоді ця частина тіла зможе відрости. Існують різні інструменти, які можна застосувати державі для пом'якшення наслідків кризи. Але найголовніше – традиції, які існують. Якщо ви запровадите програму стимулювання розвитку економіки та промисловості в Україні такими способами, які діють в інших країнах, це буде дивно. Немає таких традицій. А якщо ви скасуєте такі програми, наприклад у Польщі, то у них виникне подив. У Польщі є багато механізмів, які зараз існують, і які нам пропонують муніципальні органи та приватні компанії: вони пропонували нам інвестувати в Польщі. Вони повертають 50 відсотків інвестицій. Головна традиція у нашому економічному просторі – ми не підтримуємо вітчизняного виробника», - робить висновок Павло Штутман.

Як повідомляла Politeka, Олексій Якименко вважає, що для суспільства на різних етапах потрібні різні герої.

Politeka також повідомляла, Алушкін пояснив різницю між реальною економікою та віртуальною.