З Майдану у 2014 році Василь Кіндрацький приїхав на Різдво на Львівщину, щоб провести свята з родиною та попрощатися

Чоловік поїхав до Отця Ярослава, який сильно розгубився від прохання Кіндрацького, коли той попросив: "Благословіть, отче, на смерть за Україну", передає портал "Повернись живим".

Чоловік запевнив, що дітей своїх, які народилися вже коли йому було більше 40 років, залишає на Божу опіку.

"Мій тато говорив, що Україна і свобода потребують крові. Коли після проголошення незалежності всі стрибали до неба на радощах, тато говорив, що рано радіти. Свободи не буває без крові.",- заявив Кіндрацький.

Популярні новини зараз

Лобода з розставленими ногами приголомшила кадрами в барі: "Люди йшли з шоу і їх нудило"

Поповнення в родині Кейт Міддлтон і принца Вільяма, зворушливі подробиці: "Просто в захваті..."

Дружина Бабкіна після звістки про його важку хворобу зробила важливе звернення: "Мій коханий..."

Полякова пофарбувалася і оновила стрижку після відпустки на Мальдівах: "Зізнаюся, мені подобається!"

З'ясувалося, з ким Лорак провела романтичну ніч у Києві, кадри розлетілися по мережі: "У Росії не сподобалося?"

Показати ще

У підсумку він став добровольцем і в батальйон ОУН в Піски приїхав удвох з товаришем.

На світанку 25 травня, Кіндрат вибрався на вежу напівзруйнованої шахти і встановив два прапори – державний і ОУН.

А вже через два дні з боку Донецького аеропорту російський танк вистрілив по позиції "Шахта" біля села Водяного. Кіндрацький отримав смертельне поранення. Хоча і лікарі ще сорок хвилин боролися за його життя, він минув кров'ю.

Він так і не встиг прочитати шкільний твір свого семирічного сина Ярослава "Незламний тато", написаний до Дня Героїв. Хлопчик написав ці слова за п'ять днів до смерті батька:

"Мій тато поїхав на війну. Папа і його друзі б'ються з ворогами в селі Пісках біля Донецького аеропорту... тато часом приїжджає додому, тому що дуже сумує за нами, і мама в цей час просто розквітає. Ми з сестрою Ангелінкою слухаємо цікаві розповіді про війну. Мені дуже подобається Татова форма ... мені дуже сумно, коли тато повертається на передову. Він каже, що повинен воювати до кінця, поки Україна не переможе. Мій Татусь-патріот, Незламний борець за свою Вітчизну. За це я його поважаю і люблю. Повертайся до нас, Татко, живим і здоровим".